Свята Філомена

Свята Філомена

Історія святої Філомени – покровительки Живої Вервиці

Cвята Філомена залишається однією з найбільших чудотвориць Христової Церкви нашого часу. Її популярність поміж християнами зумовлена численними чудами, які стаються за її посередництвом – раптовими та легко отримуваними. Через них св. Філомена дає зрозуміти, що вона в особливий спосіб співпереживає з нашими нуждами й готова допомогти тим, які важко хворіють, переживають різного роду життєві труднощі, негаразди в особистому житті, або ж наділені великими випробуваннями. Знову і знову чуємо про нові, отримані через св. Філомену духовні ласки, матеріальний добробут, зцілення від різноманітних, часто невиліковних недуг, успіхи в праці, навернення (особливо серед людей, які носять на собі її пояс або медальйон, як вияв довіри до неї і віддання себе під її опіку). Усе це – ласки, яких св. Філомена випрошує в Бога для тих, хто звертається до неї в молитві за допомогою. Молитви св. Філомени мають велику силу, так що через її заступництво можемо випросити незбагненних милостей і щедрот. Недаремно Папа Пій XII сказав: «Святій Філомені ще ні в чому не відмовлено».

Св.Філомена народилася 10 січня 289 року в місті Нікополісі (Греція), за правління імператора Діоклетіана. Її батьки були високими посадовцями однієї з провінцій Римської імперії. Ставши християнами, завдяки ревним та постійним молитвам, вони, неплідні, випросили в Господа дитину. Дівчинці дали ім’я Філомена, що означає «Дитина Світла», а за грецьким перекладом – «Улюблена». Батьки дали їй християнське виховання. Перше Святе Причастя Філомена прийняла в п’ятирічному віці. Будучи одинадцятирічною, вона посвятила своє життя Христові. Відтепер лише Йому належало її чисте, невинне серце.

Коли Філомені виповнилось дванадцять років її батько вирушив до Риму, щоб умилостивити цісаря Діоклетіана, який погрожував йому війною. Він так палко любив своїх дружину та доньку, що не бажав ні на мить розлучатися з ними і взяв їх обидвох зі собою в подорож до Риму. Імператор Діоклетіан, побачивши прекрасну дівчину, захотів негайно одружитися з нею, обіцяючи батькові взамін за неї великі статки й мир. Батьки Філомени зраділи, що так легко зможуть запевнити мир з імператором, і вимагали від Філомени згоди на одруження. Проте Філомена відмовила їм, пам’ятаючи про свою посвяту Богові. Імператор намагався переконати її, але все було намарно. Побачивши, що нічого не може вдіяти ні обіцянками, ні переконуваннями, він почав погрожувати дівчині. Філомена сміливо відповіла йому, що не боїться жодних погроз. З непогамовною люттю імператор наказав ув’язнити дівчину, позбавивши її звичної поживи, окрім хліба й води. Не відмовляючись від свого бажання одружитися з нею, імператор відвідував Філомену щодня. Ув’язнення дівчини тривало 40 днів.

Під час ув’язнення Філомені з’явилася Пречиста Діва Марія, щоб підготувати її до близьких мук, які на неї чекали. Богородиця запевнила дівчину у своїй материнській опіці, обіцяючи допомогу Архангела Гавриїла, що підтримуватиме її в майбутніх стражданнях. Імператор наказав жорстоко бичувати Філомену. Після бичування важко зранену Філомену знову вкинули до в’язниці, сподіваючись на її повільну й болісну смерть. Однак, Бог послав Філомені двох ангелів і оздоровив її. Тоді здивований імператор знову почав переконувати Філомену одружитися з ним. Проте, усі спроби були даремними. Оскаженілий від чергової відмови імператор наказав вкинути дівчину із прив’язаним до шиї якорем у річку Тібр. Наказ імператора виконали, але знову, за допомогою ангелів, Філомена була врятована. Ангели розірвали кайдани і винесли її на берег, що викликало жах і подив усіх присутніх. Нелюдяний мучитель наказав ганебно волочити Філомену вулицями Рима, після чого – "прошити” дівчину стрілами. Господь Бог і цього разу порятував дівчину від смерті. Це ще більше розлютило імператора. Тому він наказав стріляти в Філомену запаленими стрілами. Та стріли, які вилітали із луків, поверталися до лучників, убиваючи їх. У великому страсі Діоклетіан наказав відрубати Філомені голову. Це сталося 10 серпня 302 року о третій годині пополудні, в п’ятницю – у той же час, коли й помер наш Спаситель. Душа св. Філомени була піднята до Божого Престолу і отримала нев’янучий вінець слави.

Тіло Філомени поховали в катакомбах св. Прискилли, в яких спочили тіла понад шести мільйонів християн. Мощі св. Філомени віднайдено 25 травня 1802 року під час археологічних досліджень катакомб св. Прискилли в Римі. Дослідники знайшли добре збережений гріб. На гробі була викарбувана фраза: «Мир з тобою, Філомено». Під цим написом зображені: символ мучеництва Філомени – пальмова галузка, символ її чистоти – лілія, та знаряддя її тортур – бич, три стріли, полум’я та якір. Усередині гробу знайшли нетлінні мощі тринадцятилітньої дівчини та ампулу із кров’ю святої, яку зібрали під час смерті мучениці, згідно із звичаєм християн, поклали в гріб, як символ мученицької смерті. Цю кров зібрали з розбитих стінок вази і обережно помістили у кришталеву чащу, яку помістили в урну. Присутні при цьому високоосвічені люди були здивовані, коли побачили, які ці маленькі частинки крові, що їх опустили в урну стали виблискувати різноманітними кольорами як срібло-золото або діаманти. Цей надзвичайний феномен продовжується до нинішніх днів.

У 1805 році священик Дон Франціско прибувши до Рима із новопризначеним єпископом, отримав мощі мучениці Філомени для того, щоб урочисто перенести їх до святині у місто Мугано, поблизу Неаполя (Італія). Дон Франциско раптово захворів. Він молився до святої Філомени і повністю видужав. Це відновило спроби перевезти реліквії святої і за короткий час були подолані усі труднощі і перешкоди. Перенесення мощей відбулось 11 серпня 1805 року. У базиліці, в якій спочило тіло святої, звершилось безліч різноманітних чудес. Пані Анжела Роуз протягом дванадцяти років страждала від невиліковної хвороби. Вона просила заступництва у святої і повністю видужала.

Лорд Міхаел Юліцелла, адвокат багато років не виходив з кімнати, його відвезли до реліквії святої, а назад він повернувся додому цілковито оздоровленим.

Через 25 років після відкриття тіла святої почався процес її канонізації. Папа Григорій ХVI, який почав вивчення доказів святості цієї дівчини був дуже обережний. Він особисто був свідком чудесного зцілення Павліни Жаріков. Папа Григорій ХVI уділив своє апостольке благословення хворій Павліні Жарікот задовго до того, як її на ношах принесли до святині у місті Мугано. Коли він побачив її, то подумав, що вона помре. Павліна страждала від прогресуючої хвороби серця. Їй ставало все гірше, смерть здавалося неминучою, биття її серця ставало настільки сильним, що всі думали, що вона помирає. Найменшого руху чи зміни пози було достатньо, щоб кров настільки сильно прилилася, що вона майже задихалася. Навіть її дихання здавалося зупинялося, а її пульс було важко вимірювати.

Почувши ім’я святої Філомени, Павліна відмовила дев’ятницю до неї, яка, здавалося, допомогла їй. Саме лише згадування імені святої Філомени викликало у неї відчуття великої радості. Тому в неї з’явилося сильне прагнення відвідати святиню святої і вона вирішила вирушити в дорогу. Вона прибула до Риму і зупинилася в сестер Служебниць Пресвятого Серця Ісусового. Вона була не в змозі відвідати Папу. Проте папа Григорій ХVI, довідавшись про її стан сам приїхав до неї. Святіший Отець подякував Павліні за її працю для католицької віри і поблагословив її. Він попросив її молитися за нього, коли вона піде на небеса. Тоді Павліна запитала Папу чи він дозволить їй служіння маленькій мучениці св. Філомені, якщо вона повернеться з її святині оздоровленою. Папа Григорій ХVI, відповів: «Так, так, дочко моя, бо це справді було б велике чудо, але він був дуже стурбований її станом і сказав до настоятельки сестер: «Якою хворою є наша дочка, вона здається мені такою, неначе вийшла із гробу, бо більше ніколи її не побачу. Ми не побачимо її ніколи. Але Бог мав інші плани. Група людей на чолі з Павліною вирушили до Мугано. Це був серпень і було дуже спекотно, вони їхали вночі, щоб уникнути спеки. Вони прибули до Мугано напередодні свята св. Філомени. Натовпи народу зібралися на це святкування, коли люди дізналися, хто така Павліна і яка мета її прибуття. Всі були дуже здивовані.

Наступного ранку, у День святої Філомени Павліна прийняла Святе Причастя біля гроту святої Філомени. Вона страждала від жахливого болю у всьому тілі і її серце билося шалено, вона знепритомніла. В натовпі подумали, що вона померла і її винесли з Церкви. Але вона опритомніла і зробила знак, щоб її залишили біля мощей св. Філомени. Раптом потік сліз ринув з її очей і лице вкрилися рум’янцем, її душа наповнила радістю. Їй здавалося, що вона відходить до неба, але це не була смерть. Свята Філомена уздоровила її! Вона прожила ще багато років служачи Богові і Його святій Церкві. Наставник монастиря наказав, щоб били дзвони в честь цього чуда, люди від радості вигукували знову і знову: «Слава святій Філомені, слава нашій дорогій святій, хвала нашій дорогій французькій леді!»

У знак подяки Павліна декілька днів перебувала біля могили святої Філомени і з собою вона взяла велику реліквію св. Філомени, статую святої. Статуя була одягнена в королівські ризи і для неї було відведене особливе місце. Коли Павліна поверталася назад до Рима, великі натовпи народу зібралися і кричали: «Чудо, чудо!». Павліна не повідомила Папу про своє одужання. Всі у Ватикані, що чули про неї були дуже здивовані. Папа понад усе був здивований, коли побачив її зовсім здоровою. Його святість не повірив би в це, якби не бачив на власні очі. На його прохання Павліна залишилася у Римі ще на цілий рік, щоб її цілковите зцілення документально описали і документально затвердити. Це був початок процесу беатифікації Філомени. Наприкінці року вона з Божого благословення повернулася до Франції.

У 1837 році, Папа Григорій ХVI підніс «Чудотворицю XIX століття, мученицю Філомену» до гідності святої. Чуда за посередництвом Філомени не перестають дивувати людство впродовж багатьох століть.

Святий Іван Віаней мав велику набожність до святої Філомени. Свята Філомена вирішувала його фінансові проблеми. Святий Іван Віаней постійно та ревно молився до святої Філомени і вона відповідала на його ревні та щирі молитви. Він часто казав: «Мої діти, свята Філомена має велику силу в Бога, а вона сама має добре серце, тому давайте постійно та щиро молитися до цієї святої». Про дивовижну силу святої Філомени стало спочатку відомо через його духовну дочку Преподобну Павліну Жарікот, засновницю Товариства Поширення Віри і Живої Вервиці, яка 1835 року була чудотворно оздоровлена за молитвами та заступництвом святої Філомени. Павліна запропонувала йому частину дорогоцінних реліквій святої, які вона привезла з гробу святої з Муньяно. І відразу святий Іван Віаней розпочав зведення каплиці в честь святої Філомени в містечку Арс. Наповнившись неабиякою любов до цієї маленької святої, він обрав її, як небесну заступницю і присвятив себе їй. Тисячі паломників прибували до каплиці щоб отримати допомогиу в своїх потребах.

Вселенські Архиєреї також були великими почитателями св. Філомени.

Папа Лев XII (1823-1829) виказував велике захоплення та набожність до св. Філомени, надавши благословення на найменування престолів на її честь та проголосив святу «Великою чудотворицею XIX століття».

Папа Григорій XVI (1831-1846) офіційно благословив усезагальне починання святої та виявив свою особливу посвяту Філомені, надавши їй титул «Покровителька Живої Вервиці». Чин Божественної Літургії і молитви для прослави св. Філомени були затверджені ним 1835 року.

Папа Пій IX (1846-1878) був чудесно оздоровлений за посередництвом св. Філомени та проголосив її «Покровителькою дітей Марії». 7 листопада 1849 року папа Пій ІХ особисто посвятив святиню. На своєму смертному одрі Папа Пій ІХ попросив, щоб його хрест у знак пошани передали до статуї святої Філомени.

Папа Лев XIII (1878-1903) здійснив два паломництва до святині св. Філомени перед тим, як був вибраний з-поміж кардиналів на Вселенського Архиєреєя. Після проголошення його Папою, він подарував для цієї святині хрест та схвалив офіційну діяльність Братства св. Філомени, а згодом підніс це братство до гідності «Архибратства св. Філомени».

Папа Пій X (1903-1914) популяризував прочитання св. Філомени та постійно заохочував вірних просити допомоги в Господа через її заступництво. Святий Папа Пій Х перед смертю передав свою обручку святій Філомені. Ця обручка до цього часу знаходиться на статуї святої Філомени.

Слуга Божа із Неаполя сестра Марія Луїза від Христа, яка мала велику набожність до св. Філомени, заснувала згромадження Сестер Богородиці Смутку і св. Філомени. На честь св. Філомени зведено багато церков, засновано релігійні згромадження, найменовано безліч лікарень, сиротинців та товариств. Свята Філомена є покровителькою молоді та дітей, зберігаючи їх у чистоті. Вона, також, допомагає молодим подружжям у народжені та вихованні дітей, приносить надію жінкам у безплідді, є підтримкою для породіль, стає порадницею та утішителькою для засмучених матерів, які благають її про заступництво у вирішенні матеріальних та духовних проблем родини. Філомена є опікункою сиріт та вбогих, великою заступницею і покровителькою студентів, допомагає людям навернутись від гріха, розраджує безнадійно хворих, допомагає священикам у місійній діяльності, відвідує знедолених та ув’язнених. Одним із найбільших почитателів св. Філомени був св. Іван Віаней – парох селища Арс (Франція), а також – св. Юліан Еймард, св. Петро Чанел, св. Антоній Марія Кларет, св. Джон Ньюман, св. Меделін Софія Бейрет, св. Євпраксія Пелетьєр, св. Франциск Ксав’єр Кабріні, блаженна Анна Марія Тайджі, а особливо – блаженна Павліна Марія Жарікот – засновниця Всесвітньої Організації Живої Вервиці та товариства «Поширення Віри». Вона провадила досить активну релігійну діяльність, незважаючи на важку й затяжну хворобу. Проте, після відвідин Павліною святині св. Філомени в місті Мугано, була чудесно оздоровлена. Папа Григорій ХVI особисто став свідком чудесного зцілення Павліни Жарікот. Преподобна Павліна Жарікот із вдячності до св. Філомени почала активно ширити набожність до неї по всьому світі.