Музеї в Колочаві

Церква Святого Духа
Церква Святого Духа
 
Зроблена без єдиного цвяха, у бароковому стилі церква донині заставляє мліти від захоплення не одного прохожого туриста. Двозрубна тридільна церква струнка і досконала в пропорціях. Головні об’єми дивовижно збалансовані по горизонталі й вертикалі. Висока вежа над бабинцем завершена чудовим бароковим ансамблем з гранчастої бані з дашком, ліхтаря та кулястої главки над ним.
 
Музей Івана Ольбрахта
Музей Івана Ольбрахта
 
Музей Івана Ольбрахта відкритий у 1981 році, на честь сторіччя з дня народження відомого чеського письменника та громадського діяча.
 
Старе Село
Старе Село
 
«Старе село» - перший сільський музей архітектури та побуту на Закарпатті. Розташований він між синіми хвилями річки Колочавки та вічнозеленим масивом Чертежика. На його території відтворено село стародавньої Верховини із колочавських експонатів, які ознайомлюють із 300-річною історією побуту місцевих жителів. У скансені представлені пам’ятки культури різних часів та різних верств населення як за соціальним статусом (бідняки, середняки), так і за видом діяльності (вівчарі, лісоруби, мірошники, швеці).
 
Радянська школа
Радянська школа
 
Музей «Радянська школа» - перший школа-музей на Закарпатті, який передає атмосферу навчання дітей у 60-70-х роках минулого століття.
Вперше ця будівля відкрила свої двері перед колочавським школярами ще у далекому 1899 році як Угорська королівська державна школа. Це була перша державна школа у Колочаві. Доти жителі села мали можливість навчатися лише у церковно-приходській школі. До 1923 року школа була лише однокласною, а відтак діти різного віку вчилися лише в одному класі. За чеського періоду навчальний процес тривав уже у двох класах.
Чеська школа
Чеська школа
 
У музеї «Чеська школа» відтворено умови навчання дітей за чеського періоду історії Колочави.
На початку травня 1919 року вся територія Закарпаття була окупована буржуазною Чехословаччиною та боярською Румунією. Згідно із Сен -Жерменським договором від 10 вересня 1919 року Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини під назвою Підкарпатська Русь. В чеський період у Колочаві відзначився найбільший ріст культурно-освітнього рівня розвитку села.
Колочавська вузькоколійка
Колочавська вузькоколійка
 
Село Колочава від літа 2009 року має власну залізницю. Тут працює єдиний на Закарпатті музей історії залізниці «Колочавська вузькоколійка».
Музей складається із раритетного паровозу та ешелону з десяти вагонів. Кожний вагон відтворює процес транспортування за різної влади, яка панувала у цьому регіоні. Є тут три чеські пасажирські вагони, радянський товарняк, угорський вагон для перевозу худоби та бочка для води, і звичайно ж, вагони для транспортування деревини – рубанців та бокорів.
Бункер Штаєра
Бункер Штаєра
 
У селі Колочава Міжгірського району відтворено музей-криївку Михайла Штаєра, де відображено умови проживання та переховування колочавських повстанців, які вели антирадянську діяльність та були причетні до українського визвольного руху.
 
Воїнам-інтернаціоналістам
Воїнам-інтернаціоналістам
 
Чимало колочавців приймали участь у бойових діях далеко за межами рідного села, держави і навіть континенту. Історики підрахували – колочавські хлопці брали участь у військових діях у дев’яти гарячих точках світу. Найбільша кількість воїнів-інтернаціоналістів воювала в Афганістані.
Афганська війна тривала від 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 2238 днів. Серед загиблих кожна четверта людина родом з України. Не повернулись на рідну землю 3360 воїнів, із них 3280 загинули, а 80 чоловік пропали безвісті, або опинилися в полоні. Поранено понад 8 тисяч українців.
Лінія Арпада
Лінія Арпада
 
Одним з найбільш привабливих об’єктів в Колочаві є історико - військовий музей «Лінія Арпада». Тут Ви побачите унікальне зібрання військового обладнання часів Другої світової війни та побуваєте у справжніх бункерах. На сьогоднішній день відтворено 4 бункери із 34-х, в яких знаходятся понад дві тисячі експонатів. Всі експонати є автентичними.
Колочавський бокораш
Колочавський бокораш
 
 Перші згадки про лісосплав карпатськими ріками зустрічаються ще в античних письмових джерелах. У середні віки деревину транспортували мольовим способом (окремими колодами) і в плотах. Пліт був зручним транспортом для перевезення на велику відстань товарів постійного попиту, здебільшого це була сіль.
 
Ящо Ви бажаєте попередньо домовитись про екскурсію, 
звертайтесь до нашої екскурсійної служби >>